ВГО "Українська аграрна конфедерація" (УАК) провела дослідження, яке підтвердило давно існуючу тезу про те, що в Україні на сьогоднішній день не має сучасної економічної аграрної науки високого ґатунку міжнародного зразка. Потребу у дослідженні питання розвитку аграрної науки в Україні продиктували реалії життя. Так, майже кожного дня на нарадах та засіданнях як державного, так і регіонального рівнів, у засобах масової інформації лунають терміни "вступ до СОТ", "конкурентноздатність аграрного сектору", "глобалізація", "євроінтеграція" та інші, а також ведуться дискусії про подальший розвиток нашої держави і зокрема аграрного сектору України. При цьому на превеликий жаль забувають про те, що одним з основним факторів, який відіграє одну з вирішальних ролей в розвитку певного сектору економіки, є науково-технічний прогрес.
Зокрема, була проаналізована низка основних факторів, які вказують на рівень аграрного науково-технічного прогресу в Україні. Насамперед, це публікації українських учених у міжнародних рейтингових виданнях таких як American Journal of Agricultural Economics, European Review of Agricultural Economics, Agricultural Economics та ін.: за останні 5 років у 10 найвпливовіших аграрно-економічних журналах не з'явилося жодне прізвище українських авторів, що працюють в Україні. Схожа ситуація і по іншим напрямкам аграрної науки. Більше того, як не було, так і не має українських учених-аграрників в міжнародних впливових організаціях, таких як Міжнародна організація економістів-аграрників, Міжнародна організація аграрного менеджменту тощо. "Вони не мають відповідного статусу і відповідних публікацій для того, щоб потрапити у цей елітний клуб аграрної або аграрно-економічної науки", - констатує генеральний директор УАК доктор наук Берлінського Університету ім. Гумбольдта, автор більш ніж 20 публікацій в визнаних міжнародних виданнях Алекс Ліссітса. За його словами, в Україні, зазвичай, штампують кандидатські та докторські дисертації, незважаючи на якість цих робіт, на серйозні наукові підходи, обґрунтування, нові економіко-математичні моделі та новітні науково-технічні розробки. При цьому сам процес написання та захисту дисертацій занадто бюрократичний, що не залишає можливості для досконалого обґрунтування наукових гіпотез. Тому й залишаються дані роботи без уваги міжнародної наукової спільноти.
Зважаючи на таку ситуацію, УАК звертається до усіх наукових установ України призупинили цей науковий регрес й пропонує повернути напрямок від кількості до якості: знову працювати над тим, щоб дисертація як кандидатська, так і докторська була дійсно фактором наукового визнання як в Україні, так і за кордоном, щоб були міжнародні публікації у рейтингових журналах, з якими рахується увесь світ, щоб наші науковці виступали на міжнародних конференціях, а для цього їм потрібно підготувати відповідні доповіді.
Відомим є і той факт, що в Україні кількість учених з науковими ступенями порівняно з Радянськими часами зросла у декілька разів. Також виросла кількість членів-кореспондентів та академіків Української академії аграрних наук, значно виросла кількість вищих навчальних закладів, однак якість аграрної науки впала.
Як наслідок: при вступі до СОТ в Україні не має жодного модельно-теоретичного та математико-економічного аналізів з питань наслідків вступу нашої країни до СОТ. Ми лише зараз дискутуємо про те, що має бути зроблено в України, щоб країна безболісно вступила до СОТ. При цьому ми визнаємо, що цей вступ необхідний, але досі не знаємо всіх плюсів і мінусів в сільському господарстві. Тобто, тут повністю не спрацювала аграрна наука.
Крім того, дивує той факт, що за останні 5 років вдвічі або втричі збільшилися видатки з Державного бюджету України на науку, в тому числі з 270 млн. гривень в 2004 році до 503 млн. гривень в 2007 році на аграрну. Тобто видатки збільшуються, а науки як не було, так і не має. При цьому, як відомо, при членстві в СОТ саме ці видатки можуть без обмежень зростати і таким чином забезпечувати підвищення продуктивності, ефективності та конкурентноздатності аграрного сектору держави.
УАК закликає найближчим часом створити незалежну комісію під головуванням віце-прем'єр-міністра України, міністра аграрної політики України з залученням представників громадських організацій, бізнесових структур та незалежних міжнародних експертів для аналізу ситуації та розробки стратегії подальшого розвитку аграрної науки в державі та особливо економічної аграрної науки.
Про Українську аграрну конфедерацію
Українська аграрна конфедерація об’єднує понад 40 найбільших професійних об'єднань, підприємницьких та консалтингових структур АПК, страхового, банківського сектору, а також сфери ресурсного забезпечення аграрного виробництва. Регіональні осередки конфедерації створені та ефективно працюють у більшості областей України. УАК висловлює інтереси понад 30 тисяч суб'єктів господарювання, а це близько 1 млн. працівників.
Інформаційний центр ВГО "УАК"
