ПРЕС-РЕЛІЗ

Гастролі театру ім.Йокая (Угорщина, м.Бекешчаба) у Києві

Коли: 6 жовтня 2010 року о 19.00

Де: Київський академічний театр юного глядача на Липках (вул. Липська, 15/17)

Організатор: Київський академічний Молодий театр


Панове журналісти!
6 жовтня 2010 року о 19.00 на Великій сцені Київського академічного театру юного глядача на Липках (вул. Липська, 15/17) відбудеться єдиний гастрольний показ вистави «Одруження» за п’єсою Миколи Гоголя у постановці угорського театру ім.Йокая (режисер-постановник – народний артист України Станіслав Мойсеєв). Рік тому відомого українського режисера було запрошено на постановку до Угорщини в рамках проекту «Центральноєвпропейске театральне коло», ініційованого театром ім.Йокая. Головною ідеєю цього проекту є презентація культурних здобутків семи сусідніх країн (України, Словенії, Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччини і Сербії). Від кожної  з семи країн запрошується один представник, що протягом одного місяця працює над постановкою вистави за п’єсою автора-співвітчизника. Обрана п’єса втілюється на базі театру  ім. М. Йокая. Постановка вистави «Одруження» була присвячена 200-річчю Миколи Гоголя. Подібні проекти широко реалізуються в країнах Європейського Союзу. Участь в них – це  шлях до налагодження мистецького діалогу і долучення до європейської театральної спільноти.

Поспілкуватись з акторами і постановниками вистави, а також взяти коментар у дирекції ви матимете можливість під час прес-конференції.
Прес-конференція відбудеться 06.10.2010 року о 17.30 у приміщенні ТЮГу (вул. Липська 15/17).
Увага! Акредитація на виставу відбудеться на пресс-конференції!

Станіслав Мойсеєв поставив у Бекешчабі вишукано вибудувану, добре зрежисовану виставу, яка випромінює любов. Київські художники Володимир Карашевський і Юлія Заулична  одягли її у казкові декорації й костюми. Над  чорною сценою немов на величезних гойдалках кружляють і біліють весільні сукні, а над тією красою ніби «нависає» Дамоклів меч одруження. І от виникає питання – одружуватися чи не одружуватися? Для Подкольосіна – нерішучого і неквапливого жениха – воно стало чимось на кшталт гамлетівського «бути» чи «не бути». Внизу темрява, вгорі щастя – якщо його взагалі можна  досягти. Видовищна, промовиста і вражаюча сценічна картинка, на тлі якої одвічна Гоголівська наречена Агафія Тихонівна мріє вийти заміж і заплутується у виборі між чотирма женихами…
У травні 2010 року вистава взяла участь у Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» (Херсон), де одержала Гран-прі як кращий спектакль програми показу, а Станіслава Мойсеєва і Володимира Карашевського відзначено як кращих режисера і художника. У жовтні 2010 року виставу «Одруження» запрошено взяти участь у Міжнародному театральному фестивалі «Золотий лев».
Гастрольний показ вистави «Одруження» у Києві ініційований Станіславом Мойсеєвим і є логічним продовженням культурного обміну між театрами ім.Йокая та Київським академічним Молодим театром: у рамках Місяця української культури в Угорщині, що проходив минулої осені, молодотеатрівці представили відому виставу свого репертуару «Маринований аристократ» І.Коваль (реж.С.Мойсеєв).
Обласний Театр ім. Мора Йокая знаходиться на сході Угорщини в області Бекеш. Він має свою постійну трупу і для півмільйона місцевих жителів є значним культурним центром. На його сцені щорічно проводиться 200 - 250 театральних вистав. Крім того, паралельно із драматичними виставами на стаціонарі, демонструються спектаклі пересувного Арена Театру, який є частиною театру ім.Йокая. Театр ім.Йокая поза рамками традиційного театрального закладу, водночас є домівкою і для інших галузей мистецтва: літературного журналу, театрального щомісячника, сучасної музичної майстерні, а також функціонує як виставковий зал для витворів образотворчого мистецтва. Серед працівників театру багато педагогів, які викладають у школах сценічного мистецтва та інших навчальних закладах. Вистави цього театру у минулому театральному сезоні стали володарями трьох вітчизняних мистецьких нагород і трьох міжнародних.


З преси про виставу:

«Эвристичная находка режиссера, создающего дополнительный, увлекательный план сценического повествования, заключается в том, что роль язвительного фатума, издевательской судьбы он отдает самому автору, активно введя в действие персонажа в маске Гоголя. Воображаемый мир уподоблен реальному, и демиург в нем — сам писатель. Герои же — и тюфяк Подколесин, и отвергающая нелепых женихов, гибкая, как змейка, сексапильная Агафья, и безудержный авантюрист Кочкарев, и сдобная сваха Фекла Ивановна — просто марионетки в его личном театре. Реши он, что все они достойны прекрасной участи, наверняка не было бы трусливого бегства Подколесина из-под венца. Но, как проницательно свидетельствует режиссер, Гоголь, увы, не принадлежит к близоруким оптимистам, он весело описывает трогательную и самонадеянную суету своих персонажей, однако не собирается ни льстить им, ни щадить их. Это трагичное знание, наверное, и делает его гением, о чем Станислав Моисеев с Владимиром Карашевским сумели убедительно напомнить»
С.Васильев, «СТОЛИЧНЫЕ НОВОСТИ», 19 октября 2009 р.

«Честь и гордость Украины Молодой театр представил и своими режиссерскими умениями. Для презентации страны, режиссер, как было задекларировано в программе, пригласившей принять участие в проекте семь стран соседей (Словению, Австрию, Хорватию, Румынию, Словакию и Сербию), должен был взять пьесу своего автора-соотечественника. А кого же, как не Гоголя? А почему бы не «Женитьбу»? ««Женитьба» - это прежде всего 200-летие Гоголя, кроме того Гоголь хорошо известен в Венгрии и только в этом году в театрах страны будет поставлено четыре спектакля по пьесе «Женитьба». И самое важное – таким образом,  я праздную юбилей великого земляка» - прокомментировал свой выбор Станислав Моисеев.      Премьера прошла громко, достойно и с аншлагом. Не обошлось без гоголевской мистики и самого Николая Васильевича, котрого режисер, как альтерэго главного героя вывел на сцену. Тут Гоголю дали волю во многом, если не во всем – и руководство судьбами людей, и правом выбора и сменой декораций.  «Я думаю, что картинку, которую увидела наша аудитория – её шокировала. Символическая, меланхолическая картинка. Я был счастлив за своего зрителя и оцениваю эту реакцию как позитивную» - поделился своими эмоциями после премьеры директор театра Петер Фекете.
И. Рябинина, «КИЕВСКИЕ ВЕДОМОСТИ», 15 октября, 2009